Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (2) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Grynchuk F$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Bilooky O. V. Influence of infected experimental bile peritonitis on optic density of the blood plasma and functional state of kidneys [Електронний ресурс] / O. V. Bilooky, Yu. E. Rogovy, V. V. Bilooky, F. V. Grynchuk // Клінічна та експериментальна патологія. - 2015. - Т. 14, № 2. - С. 31-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2015_14_2_10 | ||
| 2. |
Grynchuk A. F. A scale for predicting postoperative septic complications at acute peritonitis [Електронний ресурс] / A. F. Grynchuk, F. V. Grynchuk, I. Iu. Polianskiy // Клінічна та експериментальна патологія. - 2016. - Т. 15, № 2(1). - С. 50-53 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2016_15_2(1)__14 | ||
| 3. | 
Grynchuk F. V. Comparative characteristic of fibrinolytic activity in case of experimental peritonitis and underlying diabetes mellitus [Електронний ресурс] / F. V. Grynchuk, A. F. Grynchuk, V. V. Maksimiuk // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Т. 13, № 8. - С. 618-623. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2017_13_8_18 Актуальність зумовлена недостатнім вивченням стану фібринолітичних реакцій у разі поєднання цукрового діабету (ЦД) з гострим перитонітом (ГП), що дедалі частіше трапляється в практиці. Мета дослідження - вивчення особливостей фібринолітичної активності у разі ГП, що розвивається на тлі ЦД. 100 білих нелінійних щурів. ГП моделювали черезстравохідною перфорацією шлунка. ЦД моделювали уведенням 1,6 % розчину алоксану. Вивчали сумарну фібринолітичну активність (СФА), неферментаційну (НФА) та ферментаційну (ФФА) фібринолітичну активність плазми крові. Тварин було розподілено на групи: 1-ша - інтактні тварини з моделями ГП, 2-га - тварини з моделями ГП на тлі ЦД. Активність фібринолізу в тварин із моделями ЦД переважала таку в інтактних. Через 6 год з часу моделювання ГП фібринолітична активність зростала. У 1-й групі приріст був меншим. Через 12 год СФА, НФА і ФФА у 2-й групі різко збільшилися і значно переважали. У 1-й групі значуще збільшилася ФФА. Співвідношення НФА/ФФА знижувалось у обох групах. Через 24 год СФА у 1-й групі незначно зросла. У 2-й групі всі показники суттєво збільшилися. Співвідношення НФА/ФФА у 1-й групі зростало, а у 2-й групі знижувалось. Через 48 год СФА і співвідношення НФА/ФФА у 1-й групі практично не змінились. У 2-й групі параметри СФА, НФА і ФФА статистично значуще переважали, а ФФА продовжувала зростати. Висновки: за експериментального ЦД виявлено зростання активності фібринолізу з перевагою ферментаційних механізмів. За експериментального ГП спостерігається активація фібринолізу зі збереженням рівноваги між його ланками впродовж 24 год. Розвиток ГП у тварин з моделями ЦД вже через 6 год суттєво відрізняється кількісними характеристиками фібринолітичної активності плазми крові, що проявляється її надмірним зростанням, розвитком дисбалансу між ланками фібринолізу, неконтрольованим наростанням ФФА з ознаками виникнення синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові через 24 год. Підгрунтям виявлених відмінностей є зміни функціональної активності фібринолітичної системи, зумовлені впливом ЦД, що, окрім змін у системі гемостазу, створює передумови для порушень механізмів активації, міграції та взаємодії ефекторних клітин, процесів проліферації тощо. | ||
| 4. |
Grynchuk F. V. Comparative characteristics of proteolytic activity in case of experimental peritonitis and its development on the background of diabetes mellitus [Електронний ресурс] / F. V. Grynchuk, A. F. Grynchuk // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Т. 15, № 3. - С. 196-201. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2019_15_3_5 Актуальність зумовлена недостатнім вивченням стану протеолітичних реакцій за поєднання цукрового діабету (ЦД) iз гострим перитонітом (ГП), що дедалі частіше трапляється в практиці. Мета дослідження - вивчення особливостей протеолітичної активності плазми за ГП, що розвивається на тлі ЦД. Сто білих нелінійних щурів. ГП моделювали шляхом черезстравохідної перфорації шлунка, ЦД - уведення 1,6 % розчину алоксану. Вивчено протеолітичну активність плазми крові за азоказеїном (АзКз), азоальбуміном (АзАл), азоколагеном (АзКл). Тварини були поділені на групи: інтактні щури, тварини з модельованим ЦД, інтактні щури з модельованим ГП (перша група), тварини з модельованим ГП на тлі ЦД (друга група). Початковий рівень лізису АзКз і АзАл у тварин з модельованим ЦД був статистично вірогідно вищий. Рівень лізису АзКл майже не відрізнявся. Через 6 год з моменту моделювання ГП рівень лізису АзКз збільшився в обох групах, значно більше в першій, але цей показник все одно залишався меншим у першій групі. Значно збільшився рівень лізису АзАл. Рівень лізису АзКл у першій групі майже не змінився, а в другій групі значно зріс. Через 12 год рівень лізису АзКз у першій групі дещо знизився, а в другій групі продовжував зростати. Лізис АзАл суттєво зріс в обох групах, показники в другій групі були вищими. Рівень лізису АзКл у першій групі статистично вірогідно знизився, натомість у другій групі значно зріс. Через 24 год рівень лізису АзКз у першій групі суттєво не змінився, а у другій групі продовжував значно зростати. Рівень лізису АзАл у першій групі вірогідно зменшився, натомість у другій групі істотно зріс. Рівень лізису АзКл в обох групах істотно зріс. Через 48 год рівень лізису АзКз і АзАл зріс в обох групах, показники у другій групі були вищими. Рівень лізису АзКл у першій групі дещо знизився, а в другій групі продовжував зростати. Висновки: за експериментального ЦД зростає активність лізису високомолекулярних і низькомолекулярних білків плазми крові. За експериментального гострого перитоніту активується протеолітична система плазми зі збереженням рівноваги між її ланками впродовж 24 годин. Розвиток гострого перитоніту у тварин із модельованим ЦД вже через 6 годин суттєво відрізняється за кількісними характеристиками протеолітичної активності плазми крові, що проявляється її надмірним зростанням, розвитком дисбалансу між ланками протеолізу з ознаками виникнення неконтрольованого протеолізу через 24 год. Підгрунтям виявлених відмінностей є зміни функціональної активності протеолітичної системи, зумовлені впливом ЦД, що створює передумови порушень механізмів регуляції запалення. | ||
| 5. | 
Shurma A. I. Analysis of prognostic factors in patients with acute peritonitis [Електронний ресурс] / A. I. Shurma, F. V. Grynchuk // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 43-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2023_27_2_9 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |